26.07 - 31.07.2016

Хресна дорога





                                                                            Хресна дорога

                                                                                                Розважання


Щоранку будить він, будить моє вухо,

щоб я, як учень, слухав.

Іс 50,4




У Посланні з нагоди Світових Днів Молоді у Кракові, Святіший Отець написав: «Святий Рік Милосердя особливим чином є «часом нового відкриття почуття місії, яку Господь довірив своїй Церкві у Великодній день: бути знаком та інструментом милосердя Бога». Очікуючи на святе Пасхальне тридення – погляньмо на милосердне обличчя Отця, нашого Господа Ісуса Христа, і спробуймо наново відкрити, що означає – бути Його учнем.

Стація І – Ісуса засуджують на смерть

І каже до Нього Пилат: «Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я владу розп'ясти Тебе, і маю владу Тебе відпустити?». Ісус відповів: «Надо Мною ти жадної влади не мав би, коли б тобі зверху не дано було; тому більший гріх має той, хто Мене тобі видав...». Після цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: «Якщо Його пустиш, то не кесарів приятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, противиться кесареві». (Йо 19,10-12)

Пам’ятаєш як Ісус обороняв жінку, котру хотіли закаменувати? Жоден зі злочинців не був без гріха, ніхто не кинув камінь. Він заступився за неї, урятував життя. А ти, наскільки цінуєш своє життя? Як часто взагалі відчуваєш, що живеш? Знаєш, що Бог хоче для тебе достатку, хоче тобі допомогти бути творчим, сповненим життя! Він не тільки завжди заступиться за тебе, Він також ніколи тебе не засудить і не віддасть на смерть; Він буде тебе рятувати, охороняти, оживляти.

Наслідуй Ісуса: рятуй життя – у собі та в інших.

Стація ІІ – Ісус бере на Себе хрест

Та вони закричали: «Геть, геть із Ним! Розіпни Його!». Пилат каже до них: «Царя вашого маю розп'ясти?». Первосвященики відповіли: «Ми не маєм царя, окрім кесаря!». Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'ясти... І взяли Ісуса й повели... І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Череповищем зване, по-гебрейському Голгофа. (Йо 19,15-17)

Чи хреста могло б не бути? Чи спасіння не могло відбутися якось по-іншому, хоча б у менш жорстокий спосіб? Оскільки Бог так вибрав, то, мабуть, все-таки це було необхідне. Пам’ятаєш, як Він говорив, що учень не перевищує учителя? Що вистачить, щоб слуга був як його пан? Ти теж маєш взяти свій хрест – двигати свої гріхи, слабкості, недоліки. Але ж це не даремно, ти добре знаєш, що це – дорога розвитку духа, котра веде до воскресіння.

Наслідуй Ісуса: поцілуй свій хрест і поручи себе Отцю.


Стація ІІІ – Ісус падає перший раз під хрестом

Що легше: сказати розслабленому: Гріхи відпускаються тобі, чи сказати: Уставай, візьми ложе своє та й ходи? Але щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі, каже розслабленому: Тобі Я наказую: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім! І той устав, і негайно взяв ложе, і вийшов перед усіма (Мк 2,9-12а)

Чи часом так є, що тебе щось паралізує? Страх, побоювання, можливо сором? Не легко повірити, що Бог може це змінити в одну хвилину, що може забрати, наказати цьому зникнути. В такі хвилини подумай собі про чуда, ці з Євангелії, і ті, котрих така велика кількість діється аж дотепер. А коли переконаєшся, то попроси Бога про допомогу і вставай. Він не хоче, щоб ти лежав, Йому на тобі залежить.

Наслідуй його: не здавайся попри негаразди.


Стація IV – Ісус зустрічає свою Матір

Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син! Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе. (Йо 19,26-27)

Чи в твоєму житті є особи, про котрих знаєш, що вони для тебе зробили б майже все? Дбай про них, бо, можливо, колись вони врятують тобі життя, будуть немов останній рятівний круг. Стосунки Марії та Ісуса мусили бути особливими, неповторними. І хоча Вона завжди старалася бути близько, тоді не могла допомогти. Однак, хоча було дуже боляче бачити страждання дитини, вона йшла за своїм Сином до кінця. Мабуть, шукали одне одного поглядом, намагалися якось потішити себе навзаєм… Ісус думав про Неї до кінця. Від цієї пори Марія має під опікою усіх учнів свого Сина.

Наслідуй Ісуса: полюби Його Матір як свою.

Стація V – Симон з Киринеї допомагає Ісусові нести хрест

Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли? Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли? Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли? Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили. (Мт 25,37б-40)

Симон зовсім не мав бажання Йому допомагати, Євангелисти записали, що воїни змусили його нести Хрест. А ти б допоміг? Як реагуєш на таку можливість? У біблійному заохоченні носити тягарі один одного не йдеться тільки про те, щоб часом взяти на себе тягар брата; ти також мусиш не раз дозволити, щоб брат поніс твій тягар. Друге, здається, є навіть важчим... Пам’ятай, що ти не завжди повинен «справлятися». Часом це ти є тим найменшим.

Наслідуй Ісуса: коли бачиш, що тобі є занадто тяжко, прийми допомогу, з вдячністю.


Стація VІ – Вероніка витирає Ісусове обличчя

А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, брата його, та й веде їх осібно на гору високу. І Він перед ними переобразився: обличчя Його, як те сонце, засяло, а одежа Його стала біла, як світло. І ось з'явились до них Мойсей та Ілля, і розмовляли із Ним. (Мт 17,1-3)

Бог має про тебе хорошу думку: хоч і знає про тебе все, любить без жодних «але». Для Нього ти – єдиний, неповторний, гарний. Тому не думай про себе погано. Ісус сказав, що ми повинні бути милосердні як Отець, отож, постарайся бути милосердним також щодо себе самого. Ти не повинен бути досконалим, дозволь собі бути собою. Якщо дозволиш себе повести Богові, то будеш здивований, як сильно Його благодать тебе змінить. 

Наслідуй Ісуса: дозволь витерти своє лице від бруду та пилюки – нехай заясніє!


Стація VІІ – Ісус вдруге падає під хрестом

А коли Ісус звідти проходив, побачив чоловіка, на ймення Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним. І сталось, як Ісус сидів при столі у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його учнями. (Мт 9,9-10)

Кожен прагне щастя, любові, співчуття, навіть найбільший покидьок. Пам’ятаєш, як Ісус казав, що кому більше прощено, той більше любить? Часом легше зробити такий «стрибок надії» для тих, котрі вже не мають чого втрачати, аніж тим, котрим вже трохи все одно… Не дай собі сказати, що нічого не вдасться зробити, що немає вороття, що не варто! Не сиди у клітці з відкритими навстіж воротами. Бог ні від кого не відмовляється, він звільнив нас!

Наслідуй Його: допоможи встати і йти за Ним тим, котрі дали собі вмовити, що немає виходу.

Стація VІІІ – Ісус зустрічає жінок, котрі плачуть

А за Ним ішов натовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним. А Ісус обернувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собою ридайте й за дітьми своїми! Бо ось дні настають, коли скажуть: Блаженні неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували... Тоді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас! Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому? (Лк 23,27-37)

Мабуть, не тільки ці жінки плакали. Поблизу була Марія, були інші жінки, друзі. Може, була також жінка, котра, при обуренні фарисеїв, обмила Йому колись ноги власними сльозами, витерла своїм волоссям, а потім цілувала і – намастила миром. Чи це Його доброта, чиста і невинна, так зворушувала? Він сам теж часом зворушувався: людською бідою, покорою, вірою. Почуття нас виражають, чогось нас вчать, тому не вдаваймо ні радості, ні смутку, ні усмішки, ні сліз.

Наслідуй Ісуса: не бійся щиро зворушуватись, втішати тих, хто плаче.


Стація ІХ – Ісус падає третій раз

Утретє Він каже йому: Симоне, сину Йонин, чи кохаєш Мене? Засмутився Петро, що спитав його втретє: Чи кохаєш Мене? І він каже Йому: Ти все відаєш, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє до нього Ісус: Паси вівці Мої! Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли був ти молодший, то ти сам підперізувався, і ходив, куди ти бажав. А коли постарієш, свої руки простягнеш, і інший тебе підпереже, і поведе, куди не захочеш... А оце Він сказав, щоб зазначити, якою то смертю той Бога прославить. Сказавши таке, Він говорить йому: Іди за Мною! (Йо 21,17-19)

Пам’ятаєш, що як Ісус вже воскрес, то прийшов до них через зачинені двері? Це – привілей учня: Він буде тебе шукати, прийде, хоча знає, що боїшся, що ти майже втратив віру, а, можливо, навіть зрадив… Зачинені двері не є жодною перешкодою, гірше, коли ти маєш закрите серце. Не роби цього. Якщо відійдеш, сховаєшся, впадеш – Його любов тебе знайде. Тому що Любов все витримає.


Наслідуй Ісуса: нехай любов закликає тебе йти постійно вгору, вперед.

Стація Х – З Ісуса здирають одяг

І, вставши, пішов він до батька свого. А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його! І озвався до нього той син: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм... А батько рабам своїм каже: Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги. (Лк 15,20-22).

Найбільшим злодієм є не той, хто краде твою власність, а той, хто обкрадає тебе з твого часу, мрій, щастя. Це – диявол, йому залежить на тому, щоб обдерти тебе з надії, щоб ти вже навіть не вірив, що як Божій дитині тобі належить спадщина, свобода, вічне щастя! Бог нам ні в чому не докоряє, не витикає гріхів. Його непокоїть тільки, коли ми дуже довго не повертаємося. 

Наслідуй Ісуса: що б там не було, пам’ятай про свою гідність Божого сина.

Стація ХІ – Ісуса прибивають до хреста

А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старшини, говорячи: Він інших спасав, нехай Сам Себе визволить, коли Він Христос, Божий Обранець! І вояки глузували з Нього: приступаючи, оцет Йому подавали, і казали: Коли Цар Ти Юдейський, спаси Себе Сам! Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: «Це Цар Юдейський». (Лк 23,25-28)

Багато разів Йому погрожували смертю, шукали способу, щоб Його схопити. Скільки разів все ж таки було так, що в якийсь дуже дивний спосіб Ісус уникав небезпеки. Пам’ятаєш, як Його вивели з Назарету на вершину гори, щоб стратити? Він пройшов серед них і віддалився. Що ж сталося? А, може, вони не могли ні витримати, ні зрозуміти, як Він, попри все, дивиться на них? Дивлячись у очі, сповнені любові, можуть опасти руки, розтиснутись кулаки. Вкінці смерть таки досягла Його. Але ніхто Йому життя не відібрав, Він сам його віддав. А, можливо, ті, котрі прибивали Його до хреста, уникали Його погляду?

Наслідуй Ісуса: роззброюй людей любов’ю.


Стація ХІІ – Ісус вмирає на хресті

Наближалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев'ятої... І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє... І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав... (Лк 23,44-46)

Щодо смерті людина є як дитина – безпорадна, безборонна. Ми, здається, не можемо зрозуміти, що сталося на Голгофі. Пам’ятаєш притчу про перлину? Ісус говорив, що Царство Небесне – подібне до купця, котрий шукає гарних перел, який коли «знайшов одну дорогоцінну перлину, пішов, продав все, що мав, і купив її». Ти є перлиною. Кожна людина, за котру помер Божий Син, є дорогоцінною перлиною; такою цінною, що Бог вирішив віддати за неї все. Все, розумієш? Тому не зневажай себе, тебе здобуто дорогою ціною.

Наслідуй Ісуса: не затримуй життя для себе, роздавай його.


It was now about noon, and darkness came over the whole land until three in the afternoon, while the sun’s light failed; and the curtain of the temple was torn in two. Then Jesus, crying with a loud voice, said, “Father, into your hands I commend my spirit.” Having said this, he breathed his last. (Luke 23:44-46)

When facing death a person is like a child – helpless, defenseless. We are probably not really able to understand what happened in Golgotha. Do you remember the parable about the pearl? Jesus said that the kingdom of heaven is like a merchant, searching for beautiful pearls: “on finding one pearl of great value, he went and sold all that he had and bought it”. You are a pearl. Each person for whom the Son of God died – is a priceless pearl; so valuable that God decided to give everything away for her. Everything, do you understand? Because of this – do not despise yourself, you were bought at a great price.

Follow Jesus: do not keep your life just for yourself, but give it away.

Стація ХІІІ – Ісуса знімають із хреста

Потім Йосип із Аріматеї, що був учень Ісуса, але потайний, бо боявся юдеїв, став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове. Прибув також і Никодим, що давніше приходив вночі до Ісуса, і смирну приніс, із алоєм помішану, щось літрів із сто. Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його плащаницею із пахощами, як є звичай ховати в юдеїв. (Йо 19,38-40)

Друг – це той, хто є поруч навіть у найгірші хвилини; особливо в найгірші хвилини. Це – хтось, хто дбає про тебе також тоді, коли ти вже не маєш сили, коли вже не можеш. Ісус приятелював з людьми, турбувався про стосунки. Йосип з Ариматеї, Никодим були Йому віддані і після смерті: з пошаною і любов’ю зайнялися його тілом. Ти також можеш пережити радість бути другом, проси Бога про цей гарний дар!

Наслідуй Ісуса: віддавай життя за друзів і довіряй себе в їхні добрі руки.

Стація ХІV – Ісуса кладуть до гробу

На тім місці, де Він був розп'ятий, знаходився сад, а в саду новий гріб, що в ньому ніколи ніхто не лежав. Тож отут, з-за юдейського дня Приготовлення вони поклали Ісуса, бо поблизу був гріб. (Йо 19,41-42)

Ісус помер, але Його не було тільки мить… У час, коли друзі ховали Його тіло в саду, Він ще раз створював світ, наново. Вони ще не припускали, що діється, була тиша… Але година смерті була вже визначена, ранок воскресіння був вже близько! Найкращий рецепт на безсмертя, на життя без міри – це бути біля Джерела Життя, приятелювати з Ним, не покидати Його.

Наслідуй Ісуса: безмежно довіряй Отцю, Богу, котрий живе навіки.


+++

На шляху приготувань до Світових Днів Молоді, а також і тепер, перед Великоднем, ми вчимося любові і милосердя від самого Ісуса. Він, навіть несучи хрест і вмираючи, виявляв милосердя: потішав стражденних і в’язнів, терпеливо зносив кривду, пробачав травми, кажучи: «Отче, прости їм, бо не знають, що чинять».
Учні йдуть слідами учителя. Придивляються. Задають запитання.
Придивляйся. Йди за Ним.  Наслідуй Ісуса.

Ta strona wykorzystuje pliki cookie. Pozostając na tej stronie, wyrażasz zgodę na korzystanie z plików cookies.

Potwierdzam.