26.07 - 31.07.2016

Актуальні

Повернутися

Конференція на тему: Костел у Польщі після 1989 року.

2016-07-30 / News

В рамках Світових Днів Молоді, польська прес-агенція скликала конференцію за участю отця-єзуїта Яцека Прусака, президента Католицької Інформаційної Агенції Марціна Пшецівского, професора Ягеллонського університету Анджея Хвальби та католицького публіциста Томаша Вісціцького.

Модератором конференції був президент польської прес-агенції Артур Дмоховскі.  

Учасники конференції обговорювали актуальні проблеми католицького костелу, виклики, які стояли перед католиками останні 27 років, як змінився костел за цей час, успіхи та поразки, про папу Івана Павла ІІ та його наступників, що чекає на польський костел у найближчому часі і чи загрожує йому відтік вірних, як на заході.

Модератор конференції, Артур Дмоховскі зазначив, що тема дуже широка, але все-таки, чи можна називати Польщу католицькою країною і католицьким суспільством? Адже  регулярно  до костелу ходять близько 40% . Тих хто відносять себе до християн, але не є практикуючими, є значно більше. Але за останні 27 років кількість католиків у Польщі зменшилась. Чи це успіх чи поразка?

Отець Яцек Прусак: На фоні Європи наша релігійність ще жива. Велика заслуга, що Папа був поляк, але не ми його вибрали, тому мусимо сягнути ще далі, аніж останні 27 років. Іван Павло ІІ багато доклався до того, що зараз маємо. Ніхто не уявляє польського костелу після 1989 року  без польського папи. Успіх був у нашій співпраці з Папою. Польський костел змагається з двома речами: з певним запізненням відносно інших костелів демократичних держав та з процесами секуляризації. Ми краще виглядаємо ніж інші європейські  країни, але у них цей процес почався раніше, а ми зараз перебуваємо у ньому.

Марцін Пшецішевскі: Без сумніву маємо великі успіхи. Всі соціологи, як польські так і закордонні, передбачали, що католицизм у Польщі чекає криза, потрясіння і занепад, але так не сталося. Польський приклад, але він не лише польський, адже те саме бачимо у Західній Україні та Словаччині,  показує щось незвичне для світу. У різних інтелектуальних середовищах панувала теза, що процес модернізації у кожній країні та суспільстві неухильно пов’язується з секуляризацією. Але такий процес секуляризації є радше рисою Західної Європи. Маю надію і вірю, що у Польщі можлива є гармонійна зустріч сучасного світу, світу модерну і християнства. Час у якому живемо є дуже переломний. Головний постулат костелу сьогодні – процес нової євангелізації, динамічностіі відкритості до людей. Іконою і добрим прикладом цієї нової євангелізації є також Папа Франциск. 

Проф. Анджей Хвальба: Костел був на початку 90-х найпотужнішою інституцією у світі. Влада старалася співпрацювати з духовними інституціями. Капітал довіри був дуже високий. Але що сталося? Костел дозрів до нової ситуації. Католицькі медіа та заклади освіти – це те, чого не було раніше, але є тепер. 

 Сила польського костелу в тому, що він не міняється так швидко, але водночас вільно пристосовується до нових викликів. Тримає дистанцію допевної модернізації, приглядається. Минуло 27 років, але костел і далі сильний. Як це сталося?

Томаш Вісьціцкі: найбільшим успіхом костелу є його щоденність, те, що до нього ходять люди, що меси кілька разів у день, що люди ходять до сповіді. Маємо приклад Голандії, Ірландії, де колись була дуже сильна церква, а тепер ні. Пам’ятаймо, що наш успіх є у наших руках, і ми можемо його дуже легко втратити. Говоримо теж не про кількість, а про якість. Існування християнських молодих еліт, які творять католицькі рухи, душпастерства, а також щораз більше людей, які ходять до костелу свідомо, - це великий успіх останніх років.  У нас важко зробити кар’єру на антиклерикалізмі. Є позитивна тенденція, що майже 100 % новонароджених дітей охрещують. 

О. Яцек Прусак: Серед проблем є те, що зросла кількість атеїстів серед молодого покоління, тих кому 18 - 24 років. Вражає теж тенденція, що жінки середнього віку відходять з костелу. Колись, коли укладали сім’ї, то молоді люди повертались до релігії після таїнства вінчання і хрестин. За повернення до релігії відповідали в основному жінки. Зараз тенденція, на жаль, змінилася.

З пункту бачення священика, не до кінця все добре. Числa - так, але ставлення людей і підхід є невтішний. Молоді батьки самі ходять на службу, але дітей не посилають до причастя. Колись вистачило було бути священиком щоб мати авторитет, тепер цього замало. 

Які ж рішення приймалися за ці 27 років, де джерела успіху? Які причини ситуації, що склалася?

Проф. Анджей Хвальба: як інституція Костел до сьогодні має велику довіру у населення. Важливо говорити теж про регіональну різницю: Краків і Щецін, Галіція і віднайдені землі. Багато тих, хто зараз декларує себе як атеїсти, у зрілому віці повертаються до костелу.

Марцін Пшецішевскі: Не було конфліктів між владою і костелем. У XII ст. був конфлікт, який створив автономний костел, а не такий, який підпорядковується владі. Така автономія збереглася і до сьогодні. Після 1989 року не було опозиції між владою і костелом, а була гармонія. Дуже важлива в наш час є певна динамізація душпастирської праці. Я християнин! Я відповідальний за костел і його місце у сучасному світі. Бути учнем Ісуса – бути місіонером, - ось чим має керуватися сучасний католик.

Томаш Вісьціцкі: У 2005 році заламалася статистика серед молоді. Плюралізм у польському костелі нe шкодить йому. Щастя, що ми маємо цей плюралізм. Те, що нам зважає і дратує нас, є порятунком для нашого костелу. 

Чому ж вірні відходять від костелу? Може проблема у медіа? 

Марцін Пшецішевскі: звичайно, що медіа створюють певні стереотипи, які знаходять підтримку у лівих, наприклад, що костел обмежує свободу. СДМ руйнує цей стереотип. Але проблема не лише у медіа, багато священиків часу Польської Народної Республіки себе повністю присвячували людям. Зараз бракує таких «гарячих» капланів. Ми зцілили рівень віри поляків, але не зцілили сімей, які зараз переживають кризу. А ще дуже важливою є катехиза у школі.

Статус жінки у суспільстві змінився. Маємо знайти підхід до жінок. Забагато речей ми боїмося. Християнство – це не релігія оптимізму, а релігія надії. Виходіть з дверей, а не доробляйте замків, - каже Ісус. 

Проф. Анджей Хвальба: Як у політиці,так і у костелі нам дуже потрібний лідер.

Ta strona wykorzystuje pliki cookie. Pozostając na tej stronie, wyrażasz zgodę na korzystanie z plików cookies.

Potwierdzam.